Львів сьогодні — місто, що стрімко розвивається, і в житті якого особливу роль відіграє громадський транспорт. Найбільше — швидкісна позавулична магістраль, ефективність роботи якої суттєво впливає на ритм та комфортність проживання у місті.



Львів неможливо уявити без метро — базового виду громадського транспорту міста. На його долю припадає понад 50% загального обсягу міських пасажирських перевезень. Більш як півстоліття метро залишається єдиним транспортом, що може забезпечити безперебійне з'єднання віддалених частин міста з його центром, державними установами, підприємствами, вокзалами.

У 1960-х роках в перспективний генплан Львова були включені плани будівництва швидкісного частково підземного трамвая. Його проектування розпочалося наприкінці 1970-х. Першою чергою планувалося спорудити два тунелі з габаритами метро під центром міста, а до них підвести наземні маршрути. Портали першого тунелю мали бути збудовані в районі Підзамчого та перетину вулиці Франка зі Снопківською.


Схема львівського підземного трамвая

Портали другого тунелю довжиною 3,2 км мали розміститися на початку вулиці Сахарова та поблизу перетину Личаківської з Мечникова. Другою чергою передбачалося будівництво третього тунелю з площі Івана Франка через Цитадель, вулицю Бандери і залізничний вокзал до Янівського цвинтаря. У 1987 році спорудили першу наземну швидкісну ділянку від вулиці Сахарова до вулиці Наукової. Підземне будівництво розпочалося зі зведення у дворі палацу Потоцьких першої вентиляційної шахти.

Генеральний план Львова на 2010-2025 роки, «на перспективу пропонує спорудження ліній полегшеного метрополітену (система „Радан“)». На схемі міського та зовнішнього транспорту, яка є додатком до генплану, визначено такі три можливі напрямки ліній:

— з кінця Стрийської через Софіївку під Високим Замком через район Промислової до кінця вулиці Миколайчука;
— від Південного через Привокзальну під Городоцькою і Богдана Хмельницького в Дубляни;
— з Рясного через Левандівку і Головний залізничний вокзал під вулицею Степана Бандери через Цитадель і Личаків під Трактом Глинянським в Лисиничі.

Втім, в часових рамках генерального плану, тобто до 2025 року, реалізація проекту не передбачена. Кількома роками до ухвалення генплану, в середині 2000-х, керівник групи його розробників Дубина озвучував дещо інші ідеї щодо розміщення ліній. Зокрема, він зазначав в інтерв'ю, що перша проляже з Сихова під вулицею Стуса через Винниченка та Варшавську в Рясне, друга була така сама, а третя починалася з Левандівки...

«Львівський метрополітен імені Степана Бандери» — інтернет-мем, який виник у 2008 році в спільноті українського Живого Журналу «Фофудія», яка гротескно висміює російський шовінізм та українофобію.



Згодом був розповсюджений іншими пародійними проектами цього жанру, зокрема, «ПДРС». За легендою, метрополітен збудований бандерівцями під час нацистської окупації міста в часи Другої світової війни з використанням рабської праці росіян. Підземку, названу іменем Степана Бандери, і надалі використовують для катування представників цього народу, а також православних Московського патріархату...