Історія Львівського метро
У 1960-х роках в перспективний генплан Львова були включені плани будівництва швидкісного частково підземного трамвая. Його проектування розпочалося наприкінці 1970-х. Першою чергою планувалося спорудити два тунелі з габаритами метро під центром міста, а до них підвести наземні маршрути. Портали першого тунелю мали бути збудовані в районі Підзамчого та перетину вулиці Франка зі Снопківською. Портали другого тунелю довжиною 3,2 км мали розміститися на початку вулиці Сахарова та поблизу перетину Личаківської з Мечникова. Другою чергою передбачалося будівництво третього тунелю з площі Івана Франка через Цитадель, вулицю Бандери і залізничний вокзал до Янівського цвинтаря. У 1987 році спорудили першу наземну швидкісну ділянку від вулиці Сахарова до вулиці Наукової. Підземне будівництво розпочалося зі зведення у дворі палацу Потоцьких першої вентиляційної шахти.
Схема львівського підземного трамвая
В середині 1990-х років Львів був включений програму метробудування в Україні як перспективне місто для будівництва «класичного метрополітену». За словами Віталія Дубини, керівника авторського колективу розробників генерального плану Львова в ДП «Містопроект», тоді в Міністерстві транспорту з'явилася ідея заснування власного виробництва метровагонів, адже на той час їх купляли в Росії. Для того, щоб підприємство було рентабельним, в державній програмі збільшили кількість населених пунктів, де передбачалося будівництво метро, включивши в перелік не лише міста-мільйонники, в тому числі Львів. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років ця ідею активно лобіював міський голава Василь Куйбіда.
У 1993–1994 роках в АНТК імені Антонова було розроблено технологію легкого метро «Радан». Порівняно з класичним метрополітеном, він є дешевшим в будівництві і майже безшумним, має повністю автоматизовану систему управління і не потребує значних затрат на обслуговування. За словами Олександра Рябічева, керівника проекту «Радан», «система побудована так, що між вагоном і колією утворюється магнітна подушка, яка під час руху практично піднімає вагони, зменшуючи таким чином навантаження на колію, а отже й вібрацію». Після розробки, проект пропонувався для використання при будівництві нових ліній метро в Києві, на Південному березі Криму, в Одесі та у Львові.
В Концепції Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні на 2005–2010 роки, схваленій 19 серпня 2005 року першим урядом Тимошенко, серед інших міст, констатувалася «гостра потреба у будівництві» метрополітену у Львові і ставилося за мету проведення досліджень та здійснення техніко-економічних обґрунтувань розширення мережі метрополітенів, в тому числі міні-метро і легкого метро. З тексту затвердженої 7 березня 2006 року урядом Єханурова Програми констатація гострої необхідності зникла, натомість в переліку виконавців значилася Львівська ОДА.
Схема львівського підземного трамвая
В середині 1990-х років Львів був включений програму метробудування в Україні як перспективне місто для будівництва «класичного метрополітену». За словами Віталія Дубини, керівника авторського колективу розробників генерального плану Львова в ДП «Містопроект», тоді в Міністерстві транспорту з'явилася ідея заснування власного виробництва метровагонів, адже на той час їх купляли в Росії. Для того, щоб підприємство було рентабельним, в державній програмі збільшили кількість населених пунктів, де передбачалося будівництво метро, включивши в перелік не лише міста-мільйонники, в тому числі Львів. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років ця ідею активно лобіював міський голава Василь Куйбіда.
У 1993–1994 роках в АНТК імені Антонова було розроблено технологію легкого метро «Радан». Порівняно з класичним метрополітеном, він є дешевшим в будівництві і майже безшумним, має повністю автоматизовану систему управління і не потребує значних затрат на обслуговування. За словами Олександра Рябічева, керівника проекту «Радан», «система побудована так, що між вагоном і колією утворюється магнітна подушка, яка під час руху практично піднімає вагони, зменшуючи таким чином навантаження на колію, а отже й вібрацію». Після розробки, проект пропонувався для використання при будівництві нових ліній метро в Києві, на Південному березі Криму, в Одесі та у Львові.
В Концепції Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні на 2005–2010 роки, схваленій 19 серпня 2005 року першим урядом Тимошенко, серед інших міст, констатувалася «гостра потреба у будівництві» метрополітену у Львові і ставилося за мету проведення досліджень та здійснення техніко-економічних обґрунтувань розширення мережі метрополітенів, в тому числі міні-метро і легкого метро. З тексту затвердженої 7 березня 2006 року урядом Єханурова Програми констатація гострої необхідності зникла, натомість в переліку виконавців значилася Львівська ОДА.
- Дізнайтеся також: